Результати пошуку “Козіс К. В.” – Збірник науково-технічних статей

8.2.2025 Особливості створення космодрому місячної бази

manager — Tue, 27 Jan 2026 08:54:29 +0000

8. Особливості створення космодрому місячної бази

Дата надходження статті до видання: 19.10.2025

Дата прийняття статті до друку після рецензування: 03.11.2025

Дата публікації: 27.01.2026

e-ISSN: 2617-5533

Автори:

Пустовгаров А. А., Гусарова І. О., Козіс К. В., Лисенко Я. А., Осіновий Г. Г.

ORCID авторів:

Пустовгаров А. А. ORCID, Гусарова І. О. ORCID, Козіс К. В. ORCID, Лисенко Я. А. ORCID, Осіновий Г. Г. ORCID

Організація:

ДП “КБ “Південне” ім. М. К. Янгеля”, Дніпро, Україна

Сторінка: Kosm. teh. Raket. vooruž. 2025, (2); 71-78

DOI: https://doi.org/10.33136/stma2025.02.071

Мова: Українська

Анотація: Освоєння космосу на початку XXI сторіччя відзначено переходом від досліджень і вивчення Сонячної системи до її колонізації. Головний об’єкт, до якого прикуто увагу, – природний супутник Землі. Короткочасні пілотовані експедиції на сьогодні заплановано в різних країнах. Передбачено поступово забезпечити постійне перебування людей на Місяці, для чого будуть створені місячні бази. Одним з найважливіших завдань під час освоєння Місяця буде забезпечення надійного перевезення людей і вантажів між Землею і Місяцем. Інтенсивність польотів космічних кораблів значно зросте після початку створення місячних поселень і залишиться такою на подальших етапах. Тому, безумовно, космодроми стануть важливими складовими частинами місячних баз. При цьому, крім підготовлених площадок, космодроми повинні мати необхідне обладнання та ресурси. Створення космодрому на Місяці має свої особливості, дослідженню яких присвячено цю статтю. Розглянуто особливості створення космодрому на Місяці з урахуванням незвичності цього завдання, коротко проаналізовано сучасні підходи до його вирішення. Зроблено висновки щодо можливого місця розташування космодрому, показано, який вплив може мати рельєф місячної поверхні на роботи зі створення космодрому, на які чинники слід звернути увагу в першу чергу. Попередньо наведено основні кількісні та якісні показники, що характеризують процес посадки космічного апарата. Надано рекомендації щодо вибору форми та розмірів злітно-посадочних площадок для космічних апаратів. Сформовано можливий варіант структурної схеми місячного космодрому з переліком основних складових елементів і обладнання. Визначено певні обмеження, які потрібно буде взяти до уваги, виявлено сукупність різних чинників, які впливатимуть на проєктування космодрому та які необхідно буде враховувати. Проведені роботи можуть стати теоретичною основою для подальшого розвитку концепції місячної бази.

Ключові слова: колонізація Місяця, місячна база, місячний космодром, злітно-посадочна площадка

Список використаної літератури:

1. Artemis Plan. NASA’s Lunar Exploration Program Overview. September, 2020. 74 p. URL: https://nasa.gov/wp-content/uploads/2020/12/artemis_plan-20200921.pdf
2. Voelcker Ana Carolina. Moon base ad lunam. KTH Royal Institute of Technology. Stockholm, Sweden, 2023. 51 p. URL: https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:1868224/FULLTEXT01.pdf
3. Kysluk V. S. Kosmichni doslidzhennia Misiatsia: suchasnyi stan ta perspektyvy (ohliad). Kosmichna nauka i tekhnolohiia. 2013. T. 19. № 3. S. 5 – 20.
4. Melodie Yashar. ICON’s Project Olympus: Lunar Landing Pad Concept Design. URL: https://www.melodieyashar.com/lunar-landing-pad.html (data zvernennia 21.09.2025).
5. SpaceX Starship at NASA Artemis Base Camp by ICON. https://www.humanmars.net/search/label/Artemis%20Base%20Camp (data zvernennia 21.09.2025).
6. David L. How can we build landing and launch pads on the moon? 2024 https://www.space.com/the-moon-building-lunar-landing-launch-sites.
7. Kyryluk S. M. Pryroda Misiatsia: monohrafiia. Chernivtsi: Chernivetskyi nats. un-t im. Yuriia Fedkovycha, 2021. 240 s.
8. Kyryluk S. M. Landshaftni kompleksy malykh misiachnykh krateriv. Nauk. visn. Chernivetskoho universytetu: Zb. nauk. prats. Vyp. 633 – 634. Heohrafiia.
9. Kyryluk S. M., Spatar K. I. Heoloho-heomorfolohichni struktury vydymoi pivkuli Misiatsia. Nauk. visn. Chernivetskoho universytetu: Zb. nauk. prats. Vyp. 616. Heohrafiia. S. 101 – 112.
10. Stoyan Yu. G., Gil’ N. I. Metody’ i algoritmy’ razmeshheniya ploskix geometricheskix ob’’ektov. K.: Nauk. dumka, 1976. 249 s.

Повний текст (PDF) || Зміст 2025 (2)

Завантажень статті: 25

Переглядів анотації:

385

0 цитувань у базі джерел OpenAlex (станом на 12.03.2026 02:57)

0 цитувань у базі джерел Scopus (станом на 14.03.2026 06:17)

0 цитувань у базі джерел Zenodo (станом на 14.03.2026 06:17)

Динаміка завантажень статті

Динаміка переглядів анотації

Географія завантаженнь статті

Країна	Місто	Кількість завантажень
США	Ель Монте; Ашберн; Портленд; Сан-Матео; Сан-Матео; Ашберн; Ашберн; Помпано-Біч; Приозерний; Приозерний; Сан-Франциско; Сан-Франциско; Олбані; Олбані	14
Україна	Одеса; Дніпро; Кременчук	3
Unknown	Гонконг; Гонконг; Гонконг	3
Сінгапур	Сінгапур; Сінгапур	2
Німеччина	Лімбург-ан-дер-Лан	1
Франція	Париж	1
Китай		1

Завантажень, переглядів по всім статтям

Статей, завантажень, переглядів по всім авторах

Статей, по всім підприємствах

Географія завантаженнь

Хмара тегів

6.1.2025 Видобуток корисних копалин на Місяці

manager — Wed, 27 Aug 2025 13:43:20 +0000

6. Видобуток корисних копалин на Місяці

e-ISSN: 2617-5533

Автори: Гусарова І. О., Козіс К. В., Осіновий Г. Г.

Організація: ДП "КБ "Південне" ім. М. К. Янгеля", Дніпро, Україна

Сторінка: Kosm. teh. Raket. vooruž. 2025, (1); 45-51

DOI: https://doi.org/10.33136/stma2025.01.045

Мова: Англійська

Анотація: Сучасні дослідження технологій видобутку корисних копалин на Місяці виявили ряд серйозних обмежень, пов’язаних із залежністю від земних ресурсів і високими технологічними вимогами. Хімічне та карботермічне відновлення місячного реголіту, хоча й теоретично можливе, потребує постійного постачання відновлювачів, таких як водень або вуглець, із Землі. Це істотно збільшує вартість місій та ускладнює логістику, роблячи такі методи малопридатними для масштабного застосування. Піроліз, який передбачає нагрівання реголіту до вкрай високих температур, також не є оптимальним рішенням через необхідність використання складного та енергозатратного обладнання, що перевищує можливості сучасних космічних технологій. Електроліз з використанням розплавлених фтористих солей або хлориду кальцію (CaCl2 ) пропонують як альтернативу, проте його ефективність обмежено необхідністю доставляння флюсів із Землі. Це знижує автономність процесу та робить його менш економічно вигідним у довгостроковій перспективі. У світлі цих обмежень найбільш перспективною технологією виявився прямий електроліз розплаву реголіту, який відрізняється простотою та незалежністю від земних матеріалів. Цей метод передбачає розплавлення місцевої сировини з подальшим електролітичним розділенням на корисні компоненти, такі як кисень, металеві сплави та інші матеріали. Проте ключовою проблемою, яку необхідно подолати для впровадження цієї технології, є розроблення жаростійких струмопровідних матеріалів для анодів, здатних витримувати екстремальні умови високих температур й агресивного кисневого середовища. Існуючі матеріали швидко руйнуються під впливом цих факторів, що призводить до зниження ефективності та збільшення витрат на обслуговування. Крім того, необхідно створити надійні захисні покриття для обладнання, які запобігатимуть його корозії та механічному зносу. Вирішення цих технічних завдань дасть змогу розробити автономну систему видобутку ресурсів на Місяці, що є критично важливим для майбутніх місячних баз і подальшого освоєння космосу. Така система могла б забезпечити астронавтів киснем, водою та будівельними матеріалами без необхідності постійних поставок із Землі, що суттєво знизить вартість космічних місій. Отже, незважаючи на існуючі технологічні виклики, прямий електроліз залишається найбільш реальним варіантом для промислового використання місцевих ресурсів Місяця. Подальші дослідження мають бути спрямовані на оптимізацію матеріалів, методів їх застосування та розроблення енергоефективних рішень, щоб забезпечити стабільність та економічну доцільність місячної гірничої промисловості. Це відкриє нові можливості для постійної присутності людини на Місяці та стане важливим кроком у дослідженні далекого космосу.

Ключові слова: Електрохімічне відновлення розплавів, інертні аноди, електроліз, піроліз

Список використаної літератури:

1. NEEP602 Course Notes (Fall 1996) Resources from Space. URL: https://fti.neep. wisc.edu/fti.neep.wisc.edu/neep602/lecture12.html.
2. Lunarpedia. Ilmenite Reduction. URL:https://lunarpedia.org/w/Ilmenite_Reduction.
3. S. J. Barber et al. ProSPA: Analysis of Lunar Polar Volatiles and ISRU Demonstration on the Moon. 49th Lunar and Planetary Science Conference 2018 (LPI Contrib. No. 2083). URL: https://www.cosmos.esa.int/documents/1568476/1766000/RD5_2018_LPSC_ PROSPECT_ProSPA_Poster_Abstract2172.pdf
4. Oxygen on the Moon. Oxygen production in the Moon extended summary. URL: https://www.ou.edu/class/che-design/a-design/projects-2004/Oxygen-Production-in-theMoonExtended-Summary.pdf.
5. The Moon’s top layer alone has enough oxygen to sustain 8 billion people for 100,000 years. URL: https://theconversation-com./themoons-top-layer-alone-has-enough oxygen-tosustain-8-billion-people-for-100-000-years.
6. From lunar regolith to oxygen and structural materials: an integrated conceptual design. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s12567-022-00465-w.
7. Proving the viability of an electrochemical process for the simultaneous extraction of oxygen and production of metal alloys from lunar regolith. URL: https://pure.hw.ac.uk/ws/portalfi les/portal. Lomax, BA, Conti, M, Khan, N, Bennett, NS, Ganin, AY & Symes, MD 2019. Proving the viability of an electrochemical process for the simultaneous extraction of oxygen and production of metal alloys from lunar regolith, Planetary and Space Science. https://doi.org/10.1016/j.pss. 2019.104748.
8. L. Glaze, Moon’s South Pole in NASA’s Landing Sites, NASA. (2019). URL: https://www.nasa.gov/feature/moon-s-south-pole-innasa-s-landing-sites.
9. Feasibility Analysis of Liquefying Oxygen Generated from Water Electrolysis Units on Lunar Surface. URL: https://ntrs.nasa.gov/citations/20100020908, Feasibility Analysis of Liquefying Oxygen Generated from Water Electrolysis Units on Lunar Surface.
10. Moon oxygen startup stumbles on ‘green’iron production-method. URL: https://www.israelhayom.com/2022/07/17/moon-oxygenstartup-stumbles-on-green-iron productionmethod.
11. Eric Berger. Machine to melt Moon rocks and derive metals may launch in 2024. URL: https://arstechnica.com/science/2022/01/machine-to-melt-moon-rocks-and derivemetals-may-launch-in-2024.
12. Hydrogen-oxygen proton-exchange membrane fuel cells and electrolyzers. URL: https://www.science.gov/topicpages/e/electrolyzer+component+development.

Повний текст (PDF) || Зміст 2025 (1)

Завантажень статті: 57

Переглядів анотації:

593

0 цитувань у базі джерел OpenAlex (станом на 12.03.2026 02:56)

0 цитувань у базі джерел Scopus (станом на 14.03.2026 06:17)

0 цитувань у базі джерел Zenodo (станом на 14.03.2026 06:17)

Динаміка завантажень статті

Динаміка переглядів анотації

Географія завантаженнь статті

Країна	Місто	Кількість завантажень
США	Ашберн; Фінікс; Фінікс; Фінікс; Фінікс; Фінікс; Ель Монте; Ашберн; Сан-Матео; Сан-Матео; Сан-Матео; Ашберн; Ашберн; Помпано-Біч; Приозерний; Приозерний; Приозерний; Приозерний; Приозерний; Приозерний; Сан-Франциско; Сан-Франциско; Олбані; Олбані	24
Сінгапур	Сінгапур; Сінгапур; Сінгапур; Сінгапур; Сінгапур; Сінгапур; Сінгапур; Сінгапур	8
В'єтнам	Хошимін; Хайфон; Може Тхо; Ханой;; Дананг	6
Китай	; Пекін; Нанкін; Пекін	4
Пакистан	Карачі; Карачі	2
Бразилія	Ріо-де-Жанейро; Кампо Магро	2
Україна	Дніпро; Кременчук	2
Німеччина	Фалькенштайн	1
Еквадор		1
Unknown	Гонконг	1
Перу		1
Аргентина	Генерал Піко	1
Франція	Париж	1
Швеція		1
Польща	Познань	1
Болгарія		1

Завантажень, переглядів по всім статтям

Статей, завантажень, переглядів по всім авторах

Статей, по всім підприємствах

Географія завантаженнь

Хмара тегів

Редколегія

manager — Sat, 13 May 2023 17:09:21 +0000

Редакційна колегія:

ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР
М. О. ДЕГТЯРЬОВ, канд. техн. наук

ЗАСТУПНИК ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА
К. В. КОЗІС, канд. техн. наук

ЧЛЕНИ РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ
В. П. ГОРБУЛІН, академік НАН України
GRAZIANI FILIPPO, Senior Professor of Astrodynamics at Aerospace Engineering School, La Sapienza University of Roma; President of Group of Astrodynamics for the Use of Space Systems (Italy)
І. О. ГУСАРОВА, д-р техн. наук, старший дослідник
А. Ф. САНІН, д-р техн. наук, професор
В. С. ХОРОШИЛОВ, д-р техн. наук, професор
І. І. ДЕРЕВЯНКО, канд. техн. наук
Д. В. КЛИМЕНКО, канд. техн. наук
А. І. ЛОГВИНЕНКО, канд. техн. наук, головний науковий співробітник
Г. А. МАЙМУР, канд. техн. наук
С. М. ПОЛУЯН
О. М. ПОТАПОВ, канд. техн. наук
Л. П. ПОТАПОВИЧ, канд. техн. наук
В. М. СІРЕНКО, канд. техн. наук
Є. В. СТРЕЛЬЧЕНКО, канд. техн. наук
В. М. НАДТОКА, канд. техн. наук
М. В. КРАЄВ, канд. техн. наук
М. О. ПОЗДНИШЕВ, канд. техн. наук
Г. Г. ОСІНОВИЙ доктор філософії

ВІДПОВІДАЛЬНИЙ СЕКРЕТАР
М. Л. КОВЗИК

Редакційна колегія здійснює провадження та контроль діяльності з питань функціонування Збірника