Анотація: Проаналізовано альтернативні джерела енергії в Україні. Розглянуто проекти із застосуванням водневих технологій, спрямованих на залучення енергії сонця у розташовану в зонах з високим потенціалом сонячної радіації інфраструктуру енерготехнологічних комплексів, зокрема для заправлення автомобільного транспорту. Під час експлуатації автономних водневих заправних станцій, що використовують як джерело енергії сонячну радіацію, цілком імовірно виникнення нештатних ситуацій, зумовлених припиненням енергопостачання внаслідок похмурої погоди або аварійним виходом з ладу окремих елементів системи. У цьому випадку потрібно забезпечити виведення її з експлуатації без втрати технологічних можливостей (працездатності). Для цього необхідно передбачити включення в технологічну схему енерготехнологічного комплексу додаткового елемента, що забезпечує роботу блока протягом заданого часу, який визначено регламентом його експлуатації. Таким елементом може виступати буферна система на основі водневого нагромаджувача енергії. Сучасний рівень розвитку водневих технологій, що реалізуються в електрохімічних установках, розроблених в Інституті проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного Національної академії наук України, дозволяє виробляти і накопичувати водень під високим тиском, що виключає використання компресорної техніки.

Анотація: Під час експериментального дослідження динамічних характеристик пневматичного стенда для випробувань високовитратних агрегатів автоматики рідинних ракетних двигунів було виявлено ефект збільшення на 20 – 35 % швидкості звуку в потоці газу, що рухається по каналу з гофрованою стінкою (металорукаву), який є частиною дренажної системи стенда. У статті наведено результати експериментів і вирішено завдання теоретичного обґрунтування ефекту. Зазначено, що його причинами можуть бути два взаємодоповнювані фактори – зниження стисливості газу під час завихреності та коливання стінки металорукава. Розглянуто фізичну модель, що описує зміну пружності і густини газу в умовах високої завихреності потоку. Передбачається, що в пристінковому шарі каналу утворюються тороїдні вихри (вихрові кільця), які переміщаються в турбулентне ядро потоку, де зменшують свій розмір і збільшують швидкість обертання навколо кільцевої осі тора. Гвинтова форма гофра забезпечує й осьове обертання, що підвищує стійкість вихрів. Інтенсивне обертання навколо кільцевої осі створює значні відцентрові сили, в результаті залежність тиску від густини газу і швидкість звуку збільшуються. Розроблено математичну модель, що описує зв’язані поздовжньо-поперечні коливання газу і гофрованої оболонки каналу. Зазначено, що в досліджуваній системі є два взаємовпливаючі типи хвиль – поздовжні, які, в основному, переносять уздовж каналу імпульси тиску газу, і поперечні, що переносять імпульси радіальної деформації оболонки. У результаті моделювання з’ясовано, що через поперечні коливання стінки швидкості поширення поздовжніх хвиль тиску газу (що мають ту ж довжину хвилі, що і в експериментах на стенді) виявляються вище адіабатичної швидкості звуку.

Анотація: Розглянуто два варіанти конструкції колектора та роздільного клапана, проведено розрахунок втрат тиску аналітичним і числовим методами. За результатами розрахунків вибрано оптимальний варіант конструкції. Правильність розрахунків підтверджено результатами експериментального відпрацювання конструкції.