Анотація: Оболонковим конструкціям, які широко застосовують у ракетно-космічній техніці, поряд з оптимальним поєднанням маси та міцності притаманні неоднорідності різного характеру: конструктивні (різна товщина, наявність підкріплень, вирізів-отворів тощо) і технологічні (наявність дефектів, що виникають у процесі виготовляння або під час зберігання, транспортування та непередбачених термомеханічних впливів). Зазначені фактори є концентраторами напружено-деформованого стану та можуть призвести до передчасного руйнування елементів конструкцій. Різні їх частини деформуються за своєю програмою і характеризуються різним рівнем напружено-деформованого стану. Ураховуючи пластичність і повзучість матеріалу для визначення напружено-деформованого стану, ефективний підхід, коли розрахунок розбивають на етапи, на кожному з яких вводять параметри, що характеризують деформації пластичності та повзучості: додаткові навантаження в рівняннях рівноваги або крайових умовах, додаткові деформації або змінні параметри пружності (модуль пружності та коефіцієнт Пуассона). Потім будують схеми послідовних наближень: на кожному етапі розв’язують задачу теорії пружності з уведенням зазначених вище параметрів. Окремо слід відзначити задачі визначення ресурсу космічних ракет-носіїв і стартових комплексів, оскільки він пов’язаний з виникненням пошкоджень під час знакозмінних термомеханічних навантажень високої інтенсивності. Головним під час визначення ресурсу є підхід на базі теорії малоциклової та багатоциклової втоми. Пластичність і повзучість матеріалу – основні фактори під час обґрунтування ресурсу. Розглянуто різні аспекти розв’язання задач міцності та стійкості об’єктів ракетно-космічної техніки, враховуючи вплив деформацій пластичності та повзучості.

Анотація: Викладено загальні відомості про редуктори тиску газу, про їх призначення в пневмогідравлічних системах ракет-носіїв і космічних апаратів. Розглянуто вплив різних умов експлуатації на фізичні характеристики цих пристроїв. Наведено основну й допоміжні параметричні характеристики редуктора та пояснено фізичний процес зниження тиску газу в ньому. Оцінено похибку регулювання вихідного тиску за допомогою повного диференціала функції, аргументи якої (вхідний тиск, витрата, температура) мають розкид. Показано графік температурної характеристики редуктора та пояснено вплив температури конструкції на значення динамічного (з витратою) і статичного (без витрати) тиску у вихідній порожнині редуктора. Показано відмінність між редуктором надлишкового тиску і редуктором абсолютного тиску. Наведено короткий огляд конструкцій рідинних і біметалевих термокомпенсаторів, описано їх переваги й недоліки, а також проаналізовано досвід випробувань редукторів з регулювальними пружинами з елінвару. Акцентовано увагу на температуру експлуатації і її вплив на стабільність настройки редуктора. Наведено формули, які описують термодинамічні процеси, що відбуваються в редукторі. Особливу увагу приділено властивостям регулювальної пружини редуктора через зміну коефіцієнта модуля пружності за різних температур, оцінено очікуваний розкид тиску на виході з редуктора та пояснено необхідність застосування заходів, спрямованих на зменшення цієї похибки. Для компенсації температурних збурювань виведено формулу тиску газу в закритому об’ємі чутливого елемента. Викладено зміст оригінальної методики пневмокорекції вихідного тиску в порожнині чутливого елемента, яку було запропоновано і впроваджено на редукторах розроблення ДП «КБ «Південне».