Анотація: Розглянуто результати дослідження термоміцності відсіку утримання, що являє собою циліндричну оболонку з несучими елементами стоянкових опор. До складу корпусу відсіку утримання входять такі основні конструктивні елементи: чотири стоянкові опори, складена циліндрична оболонка з двома шпангоутами по верхньому та нижньому стиках. Мета цього дослідження  розробити загальний підхід до розрахунку термоміцності відсіку утримання. Цей підхід складається з двох частин. Спочатку розраховують нестаціонарні теплові поля на поверхні відсіку утримання за допомогою напівемпіричного методу, який використовує результати моделювання потоку продуктів згоряння маршової рушійної установки у програмному комплексі Solid Works. Потім розраховують нестаціонарний напружено-деформований стан відсіку утримання з урахуванням його пружно-пластичних деформацій. Використовують білінійну діаграму деформування матеріалу. Для розрахунку напруженодеформованого стану використовують метод скінченних елементів, що реалізується у програмному комплексі NASTRAN. За товщиною оболонки температурне поле вважають постійним. У результаті числового моделювання зроблено такі висновки. Уся частина відсіку утримання, яку обдуває потік продуктів згоряння, перебуває у пластичному напруженому стані. Напруження у верхньому шпангоуті та оболонці перевищують границю міцності, що призводить до поломки конструкції. Розглянуту конструкцію відсіку утримання не можна використовувати декілька разів. Для багаторазового використання відсіку утримання його потрібно значно зміцнювати.

Анотація: Строк експлуатації (ресурс працездатності) пристрою (системи, конструкції, матеріалу) є одним з найважливіших показників, що визначають надійне виконання завдання або необхідність заміни пристрою. Метою цієї роботи є розроблення інженерної методології проектного оцінювання ресурсу працездатності пристрою для забезпечення обґрунтованого прийняття проектноконструкторських рішень. Методологію оцінювання ресурсу матеріалу і конструкції розроблено на основі узагальнення великого обсягу експериментальних даних ДП «КБ «Південне» і теоретичних досліджень впливу різних факторів (властивостей матеріалів, навантажень, умов зберігання й експлуатації) на запас їх працездатності на основі міцнісного розрахунку. При цьому визначення ресурсу базується на результатах розрахунків напружень і деформацій і їх порівнянні з міцнісними характеристиками застосовуваного матеріалу (міцністю на розрив і деформативністю). Міцнісні властивості матеріалу повинні бути зведені до умов випробування за температурою, тиском, швидкістю навантаження, ступенем старіння матеріалу та ін. Методологія передбачає оцінювання запасів міцності на всіх стадіях зберігання й експлуатації пристрою, врахування впливу діючих факторів (масових, температурних, навантажувальних, процесу старіння матеріалу), проведення розрахунків для вибраних специфічних зон пристрою. Показано, що оцінка ресурсу в загальному випадку є ймовірнісною величиною через випадкове поєднання впливних факторів (міцнісних характеристик, умов зберігання й експлуатації, навантажень). Аналіз експериментальних і розрахункових даних щодо РДТП показує, що найнебезпечнішими зонами, які визначають ресурс працездатності, є канал заряду (деформації під час запуску), зона скріплення палива з корпусом (відривні напруження) і зона «замка» розкріплювальної манжети (концентрація зсувних і відривних напружень і деформацій). Розроблені методологічні основи інженерного оцінювання ресурсу працездатності може бути використано для розрахункового обґрунтування строку експлуатації матеріалу й конструкції на етапі проектування системи і внесення необхідних коригувань у прийняті проектно-конструкторські рішення.

Анотація: Завдяки застосуванню динамічного підходу до розв’язання уточнених рівнянь рівноваги, введенню у систему рівнянь коефіцієнтів добротності елементів конструкції Q, визначенню та застосуванню в розрахунках сил і моментів, що діють у перерізах оболонки поверхонь спільного згину обшивки й елементів підкріплення, отримано нові теоретичні результати для визначення напруг поздовжньої стійкості підкріплених циліндричних оболонок як із внутрішнім, так і з зовнішнім розміщенням підкріплювального набору. Наведено вирази, за якими можна визначити сам процес втрати стійкості, включаючи параметри хвилеутворення й амплітуду коливань оболонки від моменту прикладення осьової стискної сили P0 до моменту хлопка. Використовуючи динамічний підхід до розв’язання задачі поздовжньої стійкості оболонки, фактом втрати стійкості під час впливу стискної осьової сили P0 є досягнення першого нульового значення частоти однією з вищих форм згинальних коливань оболонки. Цей процес найбільш наочний під час випробувань абсолютно гнучких оболонок, що допускають багаторазове навантаження. На початковому етапі навантаження оболонки осьовою стискною силою P0 з’являються високочастотні згинальні коливання з формами m, n ˃˃ 1 і малими амплітудами. Зі зростанням сили P0 частота коливань починає знижуватися, а амплітуда зростати, при цьому форма коливань не змінюється. Після першого досягнення однією з форм коливань нульової частоти відбувається хлопок. Цей факт дозволив сформулювати основні принципи неруйнівного методу оцінювання критичних напруг стійкості готової оболонки, зміст якого полягає в порівнянні теоретичної кривої падіння частоти через вплив на конструкцію сили P0 з фактичною кривою падіння частоти готової конструкції під впливом на неї тих же значень P0 в області пружних деформацій.