Результати пошуку “потужність” – Збірник науково-технічних статей https://journal.yuzhnoye.com Космічна техніка. Ракетне озброєння Wed, 06 Nov 2024 12:25:47 +0000 uk hourly 1 https://journal.yuzhnoye.com/wp-content/uploads/2020/11/logo_1.svg Результати пошуку “потужність” – Збірник науково-технічних статей https://journal.yuzhnoye.com 32 32 11.1.2024 РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ СИСТЕМИ ТРАНСПОРТУВАННЯ МІСЯЧНОГО РЕГОЛІТУ https://journal.yuzhnoye.com/ua/content_2024_1-ua/annot_11_1_2024-ua/ Mon, 17 Jun 2024 08:41:21 +0000 https://journal.yuzhnoye.com/?page_id=34925
2024, (1); 93-101 DOI: https://doi.org/10.33136/stma2024.01.093 Мова: Українська Анотація: Мета статті полягає в розробленні науково обґрунтованого методу визначення основних технологічних показників шнекового транспорту, таких як витрата матеріалу та потужність відповідного електродвигуна, за густиною та пористістю матеріалу, який транспортується, геометричними характеристиками шнека та особливостями гравітаційних полів в місці транспортування, а також у дослідженні можливих обмежень параметрів шнека при транспортуванні місячного реголіту. Це дозволило вперше для умов Місяця запропонувати методику розрахування технологічних показників шнека-транспортера, таких як витрата матеріалу та потужність електродвигуна, що її забезпечує, за відомими геометричними характеристиками магістралі та трубопроводу, ступенем наповненості шнека та параметрами обраного електродвигуна. Ключові слова: Місяць , реголіт , шнек , електродвигун , витрата , потужність Список використаної літератури: 1.
]]>

11. Розрахунок параметрів системи транспортування місячного реголіту

Організація:

Інститут геотехнічної механіки ім. М. С. Полякова НАН України1; ДП “КБ “Південне” ім. М. К. Янгеля”, Дніпро, Україна2; Український державний університет науки та технологій3

Сторінка: Kosm. teh. Raket. vooruž. 2024, (1); 93-101

DOI: https://doi.org/10.33136/stma2024.01.093

Мова: Українська

Анотація: Мета статті полягає в розробленні науково обґрунтованого методу визначення основних технологічних показників шнекового транспорту, таких як витрата матеріалу та потужність відповідного електродвигуна, за густиною та пористістю матеріалу, який транспортується, геометричними характеристиками шнека та особливостями гравітаційних полів в місці транспортування, а також у дослідженні можливих обмежень параметрів шнека при транспортуванні місячного реголіту. Для досягнення мети були використані відомі залежності для розрахування параметрів шнека-транспортера та фундаментальні закономірності механіки сипкого середовища, основні рівняння електродинаміки асинхронних двигунів, а також особливості поведінки сипких середовищ при переміщенні шнеком, що були експериментально досліджені вітчизняними авторами. Це дозволило вперше для умов Місяця запропонувати методику розрахування технологічних показників шнека-транспортера, таких як витрата матеріалу та потужність електродвигуна, що її забезпечує, за відомими геометричними характеристиками магістралі та трубопроводу, ступенем наповненості шнека та параметрами обраного електродвигуна. Вдалося дослідити вплив величини ступеня наповненості шнека-транспортера на його основні характеристики та встановити можливі обмеження геометричних параметрів та ступеня наповненості шнека, які обумовлені властивостями та особливостями електродвигуна, що використовується. Визначено припустимі значення відстані транспортування, діаметра шнека-транспортера та його інших геометричних параметрів, а також ступеня наповненості шнека, які можливі за параметрів обраного електродвигуна. Обґрунтовано, що для транспортування розсипів місячного реголіту в умовах Місяця найбільш перспективними будуть технологічні рішення на основі шнекового транспорту, оскільки вони малогабаритні та гнучкі, можуть розміщатися у трубах та розташовуватися під рівнем денної поверхні, забезпечують безперебійний процес транспортування, дозволяють автономне використання та спроможні живитися від сонячних батарей.

Ключові слова: Місяць, реголіт, шнек, електродвигун, витрата, потужність

Список використаної літератури:

1. Pustovgarov A. A., Osinoviy G. G. Kontseptsiya shlyuzovogo modulya misyachnoi bazy. ХХV Mizhnarodna molodizhna naukovo-praktychna conf. «Lyudyna i cosmos». Zbirnyk tez, NTsAOM, Dnipro, 2023. S. 86 – 87.
2. Semenenko P. V. Sposoby transortirovki poleznykh iskopaemykh ot mesta ikh dobychi k mestu pererabotki v lunnykh usloviyukh. P. V. Semenenko, D. G. Groshelev, G. G. Osinoviy, Ye. V. Semenenko, N. V. Osadchaya. XVII conf. molodykh vchenykh «Geotechnichni problemy rozrobky rodovysch». m. Dnipro, 24 zhovtnya 2019 r. S. 7.
3. Berdnik A. I. Mnogorazoviy lunniy lander. A. I. Berdnyk, M. D. Kalyapin, Yu. A. Lysenko, T. K. Bugaenko. Raketno-kosmichny complexy. 2019. T. 25. №5:3-10. ISSN 1561-8889.
4. Semenenko Ye. V., Osadchaya N. V. Traditsionnye i netraditsionnye vydy energii, a takzhe kosmicheskie poleznye iskopaemye v okolozemnom prostranstve. Nauch.-parakt. conf. «Sovremennye raschetno-experimentalnye metody opredeleniya characteristic raketno-kosmicheskoy techniki». m. Dnipro, 10 – 12 grudnya 2019 r. S. 62 – 63.
5. Komatsu pobudue excavator dlya roboty na Misyatsi https://www.autocentre.ua/ua/ news/concept/komatsu-postroit-ekskavator-dlya-raboty-na-lune-1380272.html.
6. Help NASA Design a Robot to Dig on the Moon https://www.nasa.gov/directorates/ stmd/help-nasa-design-a-robot-to-dig-on-the-moon/
7. Robert E. Grimm. Geophysical constaints on the lunar Procellarum KREEP Terrane. Vol. 118, Issue 4. April 2013. P. 768-778. https://agupubs-onlinelibrary-wiley-com.translate. goog/doi/10.1029/2012JE004114?_x_tr_sl=en&_x_tr_tl=ru&_x_tr_hl=ru&_x_tr_pto=sc
https://doi.org/10.1029/2012JE004114
8. Chen Li. A novel strategy to extract lunar mare KREEP-rich metal resources using a silicon collector. Kuixian Wei, Yang Li, Wenhui Ma, Yun Lei, Han Yu, Jianzhong Liu. Journal of Rare Earths Vol. 41, Issue 9, September 2023, P. 1429-1436. https://www-sciencedirect-com.translate.goog/science/article/ abs/pii/S1002072122001910?_x_tr_sl=en&_x_tr_tl=ru&_x_tr_hl=ru&_x_tr_pto=sc https://doi. org/10.1016/j.jre.2022.07.002
9. Moon Village Association https://moon-villageassociation.org/about/
10. GLOBAL MOON VILLAGE. https://space-architect.org/portfolio-item/ global-moon-village//
11. Just G. H. Parametric review of existing regolith excavation techniques for lunar In Situ Resource Utilization (ISRU) and recommendations for future excavation experiments. G. H. Just, Smith K., Joy K. H., Roy M. J. https://doi.org/10.1016/j.pss.2019.104746
https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S003206331930162X
12. Anthony J. Analysis of Lunar Regolith Thermal Energy Storage. Anthony J. Colozza Sverdrup Technology, Inc. Lewis Research Center Group Brook Park, Ohio NASA Contractor Report 189073. November 1991. S-9 https://denning.atmos.colostate.edu/readings/ lunar.regolith.heat.transfer.pdf
13. Obgruntuvannya vykorystannya shneka dlya utilizatsii vidkhodiv vuglezbagachennya z mozhlyvistyu pidvyschennya bezpeki energetychnoi systemy pidpriemstv. SLobodyannikova I. L., Podolyak K. K., Tepla T. D. Materialy XХІ Mizhnarod. conf. molodykh vchennykh (26 zhovt. 2023 roku, m. Dnipro). Dnipro: IGTM im. M.S. Polyakova NAN Ukrainy, 2023. S. 50–55.
14. Kulikivskiy V. L., Paliychuk V. K., Borovskiy V. M. Doslidzhennya travmuvannya zerna gvintovym konveerom. Konstryuvannya, vyrobnitstvo ta exspluatatsiya silskogospodarskykh mashin. 2016. Vyp. 46. S. 160 – 165.
14. Lyubin M. V., Tokarchuk O. A., Yaropud V. M. Osoblyvosti roboty krutopokhylennykh gvyntovykh transporterov pri peremischenni zernovoi produktsii. Tekhnika, energetika, transport APK. 216. № 3(95). S. 235 – 240.
15. Gevko R. B., Vitroviy A. O., Pik A. I. Pidvyschennya tekhnichnogo rivnya gnuchkykh gvyntovykh konveeriv. Ternopil: Aston, 2012. 204 s.
16. Bulgakov B. M., Adamchyuk V. V., Nadikto V. T., Trokhanyak O. M. Teoretichne obgruntuvannya parametriv gnuchkogo gvintovogo konveera dlya transportuvannya zernovykh materialiv. Visnyk agrarnoi nauki. 2023. № 4(841). S. 59 – 66.
17. New Views of the moon. Reviews in mineralogy and geochemistry. Eds. Joliff B.L., Wieczorek M.A., Shearer C.K., Neal C.R. Mineralogical Society of America. Reviews in mineralogy and geochemistry. 2006. Vol. 60. 721 p. DOI: 10.2138/rmg.2006.60.
18. Semenenko Ye. V. Nauchnye osnovy technologiy hydromechanizatsii otkrytoy razrabotki titan-cyrkonovykh rossypey. Yevgeniy Vladimirovich Semenenko. Kiev: Nauk. dumka, 2011. 232 s.

Завантажень статті: 12
Переглядів анотації: 
453
Динаміка завантажень статті
Динаміка переглядів анотації
Географія завантаженнь статті
КраїнаМістоКількість завантажень
США Чикаго; Ешберн; Лос Анджелес; Сан-Франциско; Портленд5
Німеччина Фалькенштайн; Фалькенштайн2
Франція1
Unknown1
Китай Шеньчжень1
Ізраїль Хайфа1
Україна Кременчук1
11.1.2024 РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ СИСТЕМИ ТРАНСПОРТУВАННЯ МІСЯЧНОГО РЕГОЛІТУ
11.1.2024 РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ СИСТЕМИ ТРАНСПОРТУВАННЯ МІСЯЧНОГО РЕГОЛІТУ
11.1.2024 РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ СИСТЕМИ ТРАНСПОРТУВАННЯ МІСЯЧНОГО РЕГОЛІТУ

Хмара тегів

Your browser doesn't support the HTML5 CANVAS tag.
]]>
5.2.2018 Электромагнитні клапани розробки КБ рідинних ракетних двигунів ДП «КБ «Південне» https://journal.yuzhnoye.com/ua/content_2018_2-ua/annot_5_2_2018-ua/ Thu, 07 Sep 2023 11:01:49 +0000 https://journal.yuzhnoye.com/?page_id=30621
На цей час на ДП «КБ «Південне» розробляють апогейний рідинний ракетний двигун РД840 з тягою 400 Н, для умов якого розроблено і пройшов відпрацювання електрогідроклапан прямої дії з характеристиками: тиск – до 2,15 МПа, споживана потужність на режимі – менше 7,1 Вт, час спрацьовування – не більше 0,02 с, маса – 0,19 кг.
]]>

5. Электромагнитні клапани розробки КБ рідинних ракетних двигунів ДП «КБ «Південне»

Автори: Конох В. І., Бойко В. С., Трояк А. Б., Івашура А. В.

Організація: ДП "КБ "Південне" ім. М. К. Янгеля", Дніпро, Україна

Сторінка: Kosm. teh. Raket. vooruž. 2018 (2); 34-48

DOI: https://doi.org/10.33136/stma2018.02.034

Мова: Російська

Анотація: У пневмогідравлічних системах рідинних ракетних двигунів і енергетичних установок широко застосовують електромагнітні клапани, які дозволяють спростити пневмогідравлічні системи та забезпечити багаторазове увімкнення рідинних ракетних двигунів. Конструкції електромагнітних клапанів розроблення ДП «КБ «Південне» виконано за двома основними схемами – прямої і непрямої дії. В електромагнітних клапанах прямої дії запірний орган відкриває (закриває) прохідний переріз зусиллям, що розвиває електромагніт. Вони набули поширення в пневмогідравлічних системах з тиском робочого тіла ~8,5 МПа, конструктивно прості та мають високу швидкодію (0,001…0,05 с). В електромагнітних клапанах з підсиленням якір електромагніта зв’язаний з керуючим клапаном, а переміщення основного запірного органа відбувається за рахунок зусилля від перепаду тиску робочого тіла на ньому. Їх застосовують у діапазоні робочих тисків 0,5…56 МПа, при цьому час спрацьовування становить 0,025…0,15 с. Для блока маршового двигуна IV ступеня європейської ракети-носія Vega, що має витіснювальну систему подачі компонентів палива, розроблено електрогідроклапан з підсиленням і дренажем. Залежність швидкодії цього електрогідроклапана від довжини магістралі на виході максимально знижено за рахунок установлення у вихідному штуцері сопла Вентурі. Цей електрогідроклапан працездатний до тиску 8 МПа, час спрацьовування – 0,08…0,12 с. Сучасні газореактивні системи орієнтації і стабілізації космічних апаратів використовують як рушії електромагнітні клапани із соплами, тяга яких, як правило, не більше 30 Н і тиск робочого тіла до 24 МПа. На ДП «КБ «Південне» для газореактивних систем 15Б36 розроблено електропневмоклапан з підсиленням і соплом, який працездатний до тиску 45 МПа, забезпечує частоту спрацьовування до 10 Гц і здатний створити тягу 100 Н на газоподібному аргоні. Для вирішення завдання зниження залежності працездатності та швидкодії електромагнітних клапанів із дренажем і підсиленням від геометрії магістралей, у яких його установлено, розроблено електропневмоклапан, що має золотникові елементи, які забезпечують надійне та швидке спрацьовування з довгими вхідними магістралями діаметром 0,004 м. Маса його у 2…2,5 рази менша маси аналогів. На цей час на ДП «КБ «Південне» розробляють апогейний рідинний ракетний двигун РД840 з тягою 400 Н, для умов якого розроблено і пройшов відпрацювання електрогідроклапан прямої дії з характеристиками: тиск – до 2,15 МПа, споживана потужність на режимі – менше 7,1 Вт, час спрацьовування – не більше 0,02 с, маса – 0,19 кг. Наведені електромагнітні клапани за своїми технічними й експлуатаційними характеристиками відповідають найвищим світовим вимогам і їх широко застосовують у рідинних ракетних двигунах та енергетичних установках.

Ключові слова: електрогідроклапан, електропневмоклапан, пневмогідравлічна система, електроклапан прямої дії, електроклапан з підсиленням, час спрацьовування

Список використаної літератури:
Завантажень статті: 35
Переглядів анотації: 
590
Динаміка завантажень статті
Динаміка переглядів анотації
Географія завантаженнь статті
КраїнаМістоКількість завантажень
США Матаван;; Бойдтон; Плейно; Дублін; Дублін; Фінікс; Фінікс; Фінікс; Монро; Ашберн; Ашберн; Бордман; Сіетл; Портленд; Портленд; Де-Мойн; Бордман; Бордман; Ашберн20
Сінгапур Сінгапур; Сінгапур; Сінгапур; Сінгапур; Сінгапур5
Unknown; Гонконг2
Україна Київ; Дніпро2
Фінляндія Гельсінкі1
Іран1
Канада Монреаль1
Німеччина Фалькенштайн1
Румунія Волонтарі1
Нідерланди Амстердам1
5.2.2018 Электромагнитні клапани розробки КБ рідинних ракетних двигунів ДП «КБ «Південне»
5.2.2018 Электромагнитні клапани розробки КБ рідинних ракетних двигунів ДП «КБ «Південне»
5.2.2018 Электромагнитні клапани розробки КБ рідинних ракетних двигунів ДП «КБ «Південне»

Хмара тегів

]]>
5.1.2019 Методологія нормативних основ обґрунтування ресурсу конструкцій стартових споруд ракет-носіїв https://journal.yuzhnoye.com/ua/content_2019_1-ua/annot_5_1_2019-ua/ Thu, 25 May 2023 12:09:25 +0000 https://journal.yuzhnoye.com/?page_id=27946
Для різних країн вони мають свою специфіку, зважаючи на тип і потужність ракет-носіїв, особливості інфраструктури (географію розміщення комплексу, номенклатуру космічних об’єктів, рівень розвитку ракетно-космічної техніки), завдань, які вирішують під час пусків, та ін.
]]>

5. Методологія нормативних основ обґрунтування ресурсу конструкцій стартових споруд ракет-носіїв

Організація:

Інститут технічної механіки НАНУ та ДКАУ, Дніпро, Україна1; ДП “КБ “Південне” ім. М. К. Янгеля”, Дніпро, Україна2; Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, Україна3

Сторінка: Kosm. teh. Raket. vooruž. 2019, (1); 28-37

DOI: https://doi.org/10.33136/stma2019.01.028

Мова: Російська

Анотація: Наведено результати розроблення методології і нормативних основ розрахунку ресурсу конструкцій стартових споруд для виведення на навколоземну орбіту ракет-носіїв різного типу. Стартові комплекси створено у багатьох країнах світу (Європейський Союз, Індія, Китай, Корея, Росія, США, Україна, Франція, Японія та ін.). Для різних країн вони мають свою специфіку, зважаючи на тип і потужність ракет-носіїв, особливості інфраструктури (географію розміщення комплексу, номенклатуру космічних об’єктів, рівень розвитку ракетно-космічної техніки), завдань, які вирішують під час пусків, та ін. Вирішення різних питань, що виникають під час створення нормативних основ обґрунтування ресурсу стартових комплексів, пов’язане з потребою розглядати складні завдання міцності і ресурсу неоднорідних елементів конструкцій стартових комплексів і конструкцій ракетно-космічної техніки. Стартові комплекси – сукупність технологічно і функціонально взаємозв’язаних рухомих і стаціонарних технічних засобів, засобів керування і споруд, призначених для забезпечення усіх видів робіт з ракетами космічного призначення. Стартовий стіл, до складу якого входять опорна рама, облицювання газоходу і закладні елементи для кріплення рами, є однією з основних складових частин пускової установки і значною мірою визначає ресурс стартового комплексу. Зазначено основні досягнення вчених України в галузі міцності і ресурсу, враховуючи специфіку різних галузей техніки. Відзначено, що фізична нелінійність матеріалу і статистичні підходи визначають розрахунок міцності ресурсу. Сформульовано основні методологічні етапи розрахунку ресурсу конструкції стартового комплексу. Граничним ресурсом стартового комплексу запропоновано вважати критичний час роботи або кількість циклів (пусків) за цей час, після проведення яких у небезпечних зонах несучих елементів досягаються задані граничні стани: критичні тріщини, руйнування, недопустимі пластичні деформації, втрата стійкості, розвиток корозійних пошкоджень та ін. Подано класифікацію навантажень на стартові комплекси. Ресурс стартового комплексу пов’язаний з визначенням кількості пусків. Використано поняття мало- і багатоциклова утома. Створюючи норми міцності й основи розрахунку ресурсу, доцільно залучати сучасні методи технічної діагностики, зокрема голографічну інтерферометрію й акустичну емісію, і розробляти швидкодійні схеми числових методів для оперативних розрахунків під час відпрацювання проектованих систем.

Ключові слова: класифікація навантажень і пошкоджень, ударно-хвильові, акустичні, теплові навантаження, малоциклова утома, ієрархічний підхід до класифікації, проекційно-ітераційні схеми числових методів

Список використаної літератури:

1. Виды стартовых комплексов:ГП «КБ «Южное»: http://www.yuzhnoe.com/presscenter/media/photo/techique/launch-vehique.
2. Моделювання та оптимізація в термомеханіці електропровідних неоднорідних тіл: у 5 т. / Під заг. ред. акад. НАНУ Р. М. Кушніра. – Львів: Сполом, 2006–2011. Т. 1: Термомеханіка багатокомпонентних тіл низької електропровідності. – 2006. – 300 с. Т. 2: Механотермодифузія в частково прозорих тілах. – 2007. – 184 с. Т. 3: Термопружність термочутливих тіл. – 2009. – 412 с. Т. 4: Термомеханіка намагнічуваних
електропровідних термочутливих тіл. – 2010. – 256 с. Т. 5. Оптимізація та ідентифікація в термомеханіці неоднорідних тіл. – 2011. – 256 с.
3. Прочность материалов и конструкций/Под общ. ред. акад. НАНУ В. Т. Трощенко. – К.: Академперіодика, 2005. – 1088 с.
4. Бигус Г. А. Техническая диагностика опасных производственных объектов /Г. А. Бигус, Ю. Ф. Даниев. – М.: Наука, 2010. – 415 с.
5. Бигус Г. А. Основы диагностики технических устройств и сооружений /Г. А. Бигус, Ю. Ф. Даниев,
Н. А. Быстрова, Д. И. Галкин. – М.: Изд-во МВТУ, 2018. – 445 с.
6. Биргер И. А. Расчет на прочность деталей машин: справочник / И. А. Биргер, Б. Ф. Шорр, Г. Б. Иосилевич. – М.: Машиностроение, 1993. – 640 с.
7. Гудрамович В. С. Устойчивость упругопластических оболочек / В. С. Гудрамович. – К.: Наук. думка, 1987. – 216 с.
8. Гудрамович В. С. Теория ползучести и ее приложения к расчету элементов конструкций / В. С. Гудрамович. – К.: Наук.думка, 2005. – 224 с.
9. Гудрамович В. С. Влияние вырезов на прочность цилиндрических отсеков ракетносителей при неупругом деформировании материала / В. С. Гудрамович, Д. В. Клименко, Э. Л. Гарт // Космічна наука і технологія. – 2017. – Т. 23, № 6. – С. 12–20.
10. Гудрамович В. С. Несущая способность и долговечность элементов конструкций / В. С. Гудрамович,
Е. С. Переверзев. – К.: Наук. думка, 1981. – 284 с.
11. Гудрамович В. С. Створення методології нормативних основ розрахунку ресурсу конструкції стартових споруд космічних ракет-носіїв / В. С. Гудрамович, В. Н. Сіренко, Д. В. Клименко, Ю. Ф. Данієв // Теорія та практика раціонального проектування, виготовлення й експлуатації машинобудівних конструкцій: матеріали 6-ї Міжнар. наук.-техн. конф. (Львів, 2018). – Львів : Кінпатрі ЛТД, 2018. – С. 5–7.
12. Гудрамович В. С. Голографічне та акустико-емісійне діагностування неоднорідних конструкцій і матеріалів: монографія / В. С. Гудрамович, В. Р. Скальський, Ю. М. Селіванов; За ред. акад. НАНУ 3. Т. Назарчука. – Львів: Простір-М, 2017. – 492 с.
13. Даниев Ю. Ф. Космические летательные аппараты. Введение в космическую технику / Ю. Ф. Даниев,
Л. В. Дейченко, В. С. Зевако и др.; Под общ. ред. А. Н. Петренко. – Днепропетровск: АртПресс, 2007. – 456 с.
14. О классификации стартового оборудования ракетно-космических комплексов при обосновании норм прочности/А. В. Дегтярев, О. В. Пилипенко, В. С. Гудрамович, В. Н. Сиренко, Ю. Ф. Даниев, Д. В. Клименко,
В. П. Пошивалов // Космічна наука і технологія. – 2016. – Т. 22, №1.– С. 3–13.
15. Кармишин А. В. Основы отработки ракетно-космических конструкций: монография / А. В. Кармишин,
А. И. Лиходед, Н. Г. Паничкин, С. А. Сухинин. – М.: Машиностроение, 2007. – 480 с.
16. Моссаковский В. И. Контактные взаимодействия элементов оболочечных конструкций /В. И. Моссаковский, В. С. Гудрамович, Е. М. Макеев. – К.: Наук. думка, 1988. – 288 с.
17. Переверзев Е. С. Случайные сигналы в задачах оценки состояния технических систем / Е. С. Переверзев, Ю. Ф. Даниев, Г. П. Филей. – К.: Наук. думка, 1992. – 252 с.
18. Прочность, ресурс, живучесть и безопасность машин / Отв. ред. Н. А. Махутов. – М.: Либроком, 2008.
– 576 с.
19. Технічна діагностика матеріалів і конструкцій: Довідн. посібн. у 8 т. / За ред. акад. НАНУ 3. Т. Назарчука. Т. 1. Експлуатаційна деградація конструкційних матеріалів. – Львів: Простір-М, 2016. – 360 с.
20. Технологические объекты наземной инфраструктуры ракетно-космической техники: монография / Под ред. И. В. Бармина. – М.: Полиграфикс РПК, 2005. – Кн. 1. – 412 с.; 2006. – Кн. 2. – 376 с.
21. Нudrаmоvich V. S. Соntact mechanics of shell structures under local loading /V. S. Нudrаmоvich // International Аррlied Месhanics. – 2009. – Vol. 45, № 7. – Р. 708–729.
22. Нudrаmоvich V. Е1есtroplastic deformation of nonhomogeneous plates /V. Нudrаmоvich, Е. Наrt, S. Rjabokon //
I. Eng. Math. – 2013. – Vol. 70, Iss. 1. – Р. 181–197.
23. Нudrаmоvich V. S. Mutual influence of openings on strength of shell-type structures under plastic deformation /
V. S. Нudrаmоvich, Е. L. Наrt, D. V. Klymenko, S. A. Rjabokon/ Strenght of Materials.– 2013. –Vol. 45, Iss. 1. – Р. 1–9.
24. Мак-Ивили А. Дж. Анализ аварийных разрушений / Пер. с англ. – М.: Техносфера, 2010. – 416 с.
25. Наrt Е. L. Ргоjесtion-itеrаtive modification оf the method of local variations for problems with a quadratic functional / Е. L. Наrt, V. S. Нydrаmоvich/ Journal of Аррlied Мahtematics and Meсhanics.– 2016.– Vol.80, Iss.2.– Р. 156–163.
26. Месарович М. Теория иерархических многоуровневых систем /М. Месарович, Д. Махо, И. Тохакара/
Пер. с англ. – М.: Мир, 1973. – 344 с.

Завантажень статті: 44
Переглядів анотації: 
541
Динаміка завантажень статті
Динаміка переглядів анотації
Географія завантаженнь статті
КраїнаМістоКількість завантажень
США Спрінгфілд; Матаван; Північний Берген; Плейно; Майамі; Майамі; Майамі; Дублін; Колумбус; Фінікс; Фінікс; Фінікс; Монро; Ашберн; Сіетл; Ашберн; Сіетл; Таппаханок; Портленд; Сан-Матео; Сан-Матео; Де-Мойн; Бордман; Бордман; Ашберн25
Сінгапур Сінгапур; Сінгапур; Сінгапур; Сінгапур; Сінгапур; Сінгапур; Сінгапур; Сінгапур; Сінгапур9
Німеччина Франкфурт на Майні; Франкфурт на Майні; Фалькенштайн3
Unknown Гонконг;2
Фінляндія Гельсінкі1
Канада Монреаль1
Румунія Волонтарі1
Нідерланди Амстердам1
Україна Дніпро1
5.1.2019 Методологія нормативних основ обґрунтування ресурсу конструкцій стартових споруд ракет-носіїв
5.1.2019 Методологія нормативних основ обґрунтування ресурсу конструкцій стартових споруд ракет-носіїв
5.1.2019 Методологія нормативних основ обґрунтування ресурсу конструкцій стартових споруд ракет-носіїв

Хмара тегів

]]>
3.1.2023 Аналіз робіт з модернізації РСЗВ 9К51 «Град» для визначення технічних характеристик перспективного некерованого РС калібру 122 мм https://journal.yuzhnoye.com/ua/content_2023_1-ua/annot_3_1_2023-ua/ Fri, 12 May 2023 16:10:31 +0000 https://test8.yuzhnoye.com/?page_id=26906
2023 (1); 31-40 DOI: https://doi.org/10.33136/stma2023.01.031 Мова: Українська Анотація: У статті розглянуто реактивні системи залпового вогню, що мають високу вогневу потужність, скорострільність і маневреність, які продовжують залишатися одним з основних засобів ураження Сухопутних військ в умовах ведення сучасних збройних конфліктів.
]]>

3. Аналіз робіт з модернізації РСЗВ 9К51 «Град» для визначення технічних характеристик перспективного некерованого РС калібру 122 мм

Організація:

ДП “КБ “Південне” ім. М. К. Янгеля”, Дніпро, Україна

Сторінка: Kosm. teh. Raket. vooruž. 2023 (1); 31-40

DOI: https://doi.org/10.33136/stma2023.01.031

Мова: Українська

Анотація: У статті розглянуто реактивні системи залпового вогню, що мають високу вогневу потужність, скорострільність і маневреність, які продовжують залишатися одним з основних засобів ураження Сухопутних військ в умовах ведення сучасних збройних конфліктів. Авторами наголошено на важливості відтворення та модернізації реактивних систем залпового вогню типу 9К51 «Град», 9К57 «Ураган», 9К58 «Смерч» і реактивних снарядів до них силами підприємств вітчизняного військово-промислового комплексу. Виділено основні напрями робіт з модернізації реактивної системи залпового вогню 9К51 «Град», виконані ФДУП «НВО «Сплав» і суміжними підприємствами в 1997‒1998 роках для іноземного замовника. Визначено ключові чинники, що дозволили досягти поліпшення характеристик системи «Град» у процесі модернізації. Досліджені основні характеристики некерованих реактивних снарядів 9М217, 9М218, 9М521, 9М522, розроблених в інтересах іноземного замовника. Проаналізовано тактико-технічні характеристики реактивної системи залпового вогню «Торнадо-Г», що надійшла в 2014 році на озброєння Міністерства оборони РФ, а також сімейства модернізованих некерованих РС 9М538, 9М539, 9М541. Визначено основні напрями робіт з подальшого поліпшення тактико-технічних характеристик 122-мм реактивного снаряда, який розробляє ДП «КБ «Південне» для реактивної системи залпового вогню типу 9К51 «Град». Ця стаття може бути корисною спеціалістам під час розробляння нових і модернізації застарілих систем реактивних озброєнь.

Ключові слова: реактивна система залпового вогню (РСЗВ), реактивний снаряд (РС), 9К51 «Град», 9М217, 9М218, 9М521, 9М522, «Торнадо-Г», 9М538, 9М539, 9М541

Список використаної літератури:

1. Кісліцин А. М., Полегенько О. Ф. Розвиток та модернізація сучасних реактивних
систем залпового вогню. Збірник наукових праць. Київ. Вип. № 4 (75), 2019. С. 155–167.
2. Реактивные системы залпового огня /С. В. Гуров / Под общей редакцией академика РАРАН Н. А. Макаровца / Тула-2006 / 425 с.
3. Капустник-Б. Комплекс средств автоматизированного управления огнем (индекс 1В126). URL: http://roe.ru/catalog /sukhoputnye-vosyka/kompleksy-sredstvavtomatizirovannogo-upravleniya-ognemartillerii/kapustnik-b/
4. 122-мм реактивная система залпового огня 9К51М «Торнадо-Г» БМ 2Б17-1. URL: http://zonwar.ru/artileru/reakt_sistem.html/Tornado-G.html
5. Реактивная система залпового огня «Торнадо». URL: https://militaryarms.ru/voennaya-texnika/artilleriya/rszo-tornado/
6. Удар «Торнадо». Секреты самой мощной реактивной системы залпового огня России. URL: https://tass.ru/armiya-i-opk/5801642
7. 9К51М «Торнадо-Г», 122-мм реактивная система залпового огня. URL: https://www.arms-expo.ru/armament/samples/1216/65431/
8. Российские РСЗО: дальше, точнее, эффективнее. URL: https://studylib.ru/doc/693908/
9. Осколочно-фугасный снаряд 9М521. URL: http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/grad/9m521.htm
10. Реактивная система залпового огня «Град». Модернизированная боевая машина 2Б17 РСЗО «Град» с АСУНО и АПП ОАО «Мотовилихинские заводы». Презентационные материалы
11. Реактивный снаряд М21ОФ. Требования к приемно-сдаточным испытаниям на безопасность и кучность. Комплект РКД. Чертеж № 3-017200 «10»
12. Таблицы стрельбы осколочно-фугасными снарядами М-21ОФ. Воениздат МО СССР, М. 1975.
13. Торнадо-Г. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Торнадо-Г
14. 9М521.122-мм неуправляемый осколочно-фугасный реактивный снаряд с головной частью повышенного могущества. URL:http://roe.ru/catalog/sukhoputnye-vosyka/boepripasy/9m521/
15. 9М522. 122-мм неуправляемый осколочно-фугасный реактивный снаряд с отделяемой осколочно-фугасной головной частью (индекс 9М522). URL: http://roe.ru/catalog/sukhoputnye-vosyka/boepripasy/9m522/
16. 9М217. 122 мм неуправляемый реактивный снаряд с самоприцеливающимися боевыми элементами (индекс 9М217). URL:http://roe.ru/catalog/sukhoputnye-vosyka/boepripasy/9m217/
17. 9М218. 122-мм неуправляемый реактивный снаряд с кумулятивно-осколочными боевыми элементами (индекс 9М218). URL:http://roe.ru/catalog/sukhoputnye-vosyka/boepripasy/9m218/
18. TRG-122 Guided Rocket – Roketsan. URL: www.roketsan.com.tr/en/product/trg-122-guided-rocket/
19. Осколочно-фугасный снаряд 9М522 с отделяемой ГЧ. URL: http://rbase.newfactoria.ru/missile/wobb/grad/9m522.htm
20. Снаряд 9М217 с кассетной ГЧ. URL: http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/grad/9m217.htm
21. Реактивный снаряд 9М218 с кассетной ГЧ. URL: http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/grad/9m218.htm
22. ПАО «Мотовилихинские заводы» выполнило госконтракт по РСЗО «Торнадо-Г». URL: https: //topwar.ru/164625-pao-motovilihinskie-zavody-vypolnilogoskontrakt-po-rszo-tornado-g.html
23. Неуправляемый реактивный снаряд 9М538. URL: http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/8779/8779.shtml
24. Неуправляемый реактивный снаряд 9М539. URL: http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/8780/8780.shtml
25. Неуправляемый реактивный снаряд 9М541. URL: http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/8781/8781.shtml
26. 122-мм реактивные снаряды для РСЗО «Торнадо-Г». URL: https://bmpd.livejournal.com/3326341.html

Завантажень статті: 3
Переглядів анотації: 
731
Динаміка завантажень статті
Динаміка переглядів анотації
Географія завантаженнь статті
КраїнаМістоКількість завантажень
Україна Київ; Кременчук2
Німеччина Фалькенштайн1
3.1.2023 Аналіз робіт з модернізації РСЗВ 9К51 «Град» для визначення технічних характеристик перспективного некерованого РС калібру 122 мм
3.1.2023 Аналіз робіт з модернізації РСЗВ 9К51 «Град» для визначення технічних характеристик перспективного некерованого РС калібру 122 мм
3.1.2023 Аналіз робіт з модернізації РСЗВ 9К51 «Град» для визначення технічних характеристик перспективного некерованого РС калібру 122 мм

Хмара тегів

]]>