12. Створення модифікацій – основний напрям розвитку військово-транспортних літаків

Анотація: Створення модифікацій літаків транспортної категорії – дуже актуальне та поширене явище у сучасному літакобудуванні. Виділено окрему групу військово-транспортних літаків у зв’язку зі специфікою їх призначення: – необхідність формування характеристик «вантаж – дальність дії» для легких, середніх, оперативно-тактичних і стратегічних військово-транспортних літаків, оскільки саме за такою характеристикою їх позиціонують; – специфічні вимоги ставлять до вантажної кабіни військово-транспортних літаків не лише щодо її геометричних розмірів і корисного об’єму, але й щодо можливості одночасного розміщення військової техніки і людей, а також нош з пораненими для їх евакуації із зони воєнних дій; – можливість повітряного десантування військової техніки і парашутистів, що вимагає специфічних люків і засобів підтримання вагового балансування в польоті; – можливість базування на малопідготовлених майданчиках з довжиною смуги менше 800 м у режимі короткого зльоту та посадки, особливо для оперативно-тактичних військово-транспортних літаків, що істотно розширює їх використання в зонах воєнних дій; – можливість конвертації у літак цивільного призначення: для доставки вантажів у райони Крайньої Півночі, гасіння пожеж, евакуації постраждалих із зон лиха і т. ін. Показано, що створення модифікацій дорогих військово-транспортних літаків є основним напрямом їх розвитку. Усі провідні авіабудівні компанії світу використовують процедуру модифікаційних змін як шлях найоперативнішого задоволення постійно змінюваних вимог, що ставлять до військовотранспортних літаків. Поряд із традиційними методами проектування модифікацій вітчизняна школа запропонувала нову методологію визначення потрібних параметрів для глибоких модифікаційних змін у геометрії крила та силовій установці. Методологія базується на використанні трьох принципів: – забезпечення зростання вантажопідйомності та потрібної дальності дії модифікацій військовотранспортних літаків різного призначення; – геометричне перекомпонування крила і системи несучих поверхонь «крило + агрегати хвостового оперення» відповідно до критерію мінімуму індуктивного опору за рівності підйомних сил і базового варіанта; – узгодження модифікаційних змін у крилі з необхідними параметрами силової установки як умова забезпечення потрібної паливної ефективності.