Рецензент повинен об’єктивно оцінити якість рукопису, а також врахувати, якою мірою робота відповідає високим науковим і літературним стандартам. Він має шанувати інтелектуальну незалежність авторів.

Якщо обраний рецензент не впевнений, що його кваліфікація відповідає рівню досліджень, поданих у рукописі, він повинен відразу повернути рукопис.

Рецензент має враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли рукопис близько пов’язаний з поточною або опублікованою роботою рецензента. Якщо є сумніви, він повинен одразу повернути рукопис без рецензії, вказавши на конфлікт інтересів.

У разі, якщо рецензент здогадується, хто є автором або співавтором рукопису, а відтак неспроможний здійснити неупереджену й об’єктивну незалежну експертизу рукопису, він має припинити рецензування та повідомити відповідального секретаря журналу про неможливість подальшої роботи.

Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб редактори й автори могли зрозуміти, на чому засновані їхні зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був уже раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням.

Рецензент повинен відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що безпосередньо стосуються рецензованої роботи; при цьому слід враховувати, що зауваження щодо недостатнього цитування власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені. Він повинен звернути увагу головного редактора на будь-яку істотну схожість між рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно поданим до іншого журналу.

Рецензент повинен своєчасно надати рецензію.

Рецензенти не повинні використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в рукописі, якщо на це немає згоди автора. Проте, коли така інформація вказує на те, що деякі з власних досліджень рецензента можуть виявитися безрезультатними, припинення такої роботи рецензентом не суперечить етичним нормам.

Серйозність звинувачення у плагіаті вимагає від рецензента адекватного й аргументованого обґрунтування власних зауважень. Будь-яке твердження про наявність плагіату або необ’єктивного цитування має супроводжувати відповідне посилання (висновки рецензента не мають бути безпідставними або такими, що дискредитують автора без наявності для цього серйозних підстав).

У разі наявності у рецензента сумнівів щодо плагіату, авторства чи фальсифікації даних він обов’язково має звернутися до редколегії з проханням колективно розглянути авторську статтю.

Оскільки рецензент має відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що працюють у галузі рецензованої статті, зауваження щодо недостатнього цитування власних досліджень рецензента ідентифікують як упереджені.

Підтримка періодичності видання Збірника вимагає від рецензента високої власної дисципліни, яка розкривається через своєчасність надання рецензій на статтю та у шанобливому ставленні до авторів статті (у разі прояву невихованості до авторів або систематичного надання рецензій низької якості чи порушення строків надання рецензій взаємовідносини з таким рецензентом припиняють).

Основними видами конфлікту інтересів є потенційний конфлікт інтересів (ситуація, коли приватний інтерес є, але він ще не вплинув на службове рішення, проте може це зробити в майбутньому) та реальний конфлікт інтересів (суперечність, яка вже впливає на об’єктивність ухвалення рішення або вчинення дії). Конфлікти інтересів можуть бути фінансові (економічні – отримання грантів, оплата консультацій, гонорари, авторство патентів тощо), ідеологічні (нефінансові – пов’язані з особистими переконаннями, академічним суперництвом, інтелектуальними інтересами, політичними чи релігійними поглядами тощо), особисті (нефінансові – дружба, родинні зв’язки, особисті стосунки, конкуренція тощо).

Члени редколегії, автори, рецензенти та редактори під час подання рукопису зобов’язані письмово заявляти керівництву Редакційної колегії про наявність всіх фінансових та нефінансових конфліктів інтересів. Вказані особи несуть особисту відповідальність за неподання (у разі наявності) інформації стосовно наявності усіх можливих фінансових чи особистих стосунків, які можуть стати причиною упередженості або вважатися упередженими стосовно їхньої роботи.

Заявлений конфлікт інтересів опрацьовує головний редактор, а наприкінці опублікованої статті в Збірнику відповідну заяву про це буде розміщено на сторінці відповідної статті.

Рецензенти не повинні розглядати рукописи, у яких вони мають конфлікти інтересів в результаті конкурентних, спільних або інших стосунків або зв’язків з будь-яким із авторів, компаній або установ, що пов’язані із рукописом (якщо вони встановили цей факт виходячи з тексту рукопису). Рецензенти зобов’язані повідомити в письмовій формі редакційну колегію про наявні конфлікти інтересів.

Рецензенти повинні бути об’єктивними та конструктивними, заявляти про всі можливі конфлікти інтересів, звертатись за порадою до редакції, а також не дозволяти впливати на їх експертний висновок через будь-які національні, релігійні чи політичні переконання автора тощо.

Будь-які заяви про конфлікт інтересів, що зробили автори, рецензенти або редактори, розглядає головний редактор та/або заступник головного редактора Збірника.
У разі обґрунтованих заяв про наявність конфлікту інтересів у(з) головного(им) редактора(ом) видання такі заяви розглядаються комісійно трьома членами редакційної колегії, у яких в свою чергу відсутній конфлікт інтересів. Після розгляду вказаних заяв вказані члени комісії складають письмовий висновок про можливість/неможливість участі головного редактора в подальших редакційних заходах (за необхідності пропонують заходи щодо усунення можливого конфлікту інтересів).

Відомості, що містяться в поданих до друку статтях, головний редактор і члени редколегії не повинні використовувати в будь-яких власних роботах без письмового дозволу автора.

Головний редактор повинен відмовитися від своєї участі в рецензуванні в разі, якщо є конфлікт інтересів, що виникає із конкуренції, співробітництва чи інших відносин з будь-ким з авторів, компаній або установ, що стосуються статті, про що він в письмовій формі повідомляє редколегію до винесення на розгляд матеріалів для публікування в Збірнику.

Усі автори Збірника повинні надавати головному редактору відомості про відповідні конкуруючі інтереси та публікувати виправлення, якщо конфлікт інтересів був викритий після публікації.