Редакція Збірника суворо дотримується принципів академічної доброчесності відповідно до міжнародних стандартів і кращих світових практик, зокрема рекомендацій Комітету з етики публікацій (Committee on Publication Ethics (COPE)) і Декларації про оцінку наукових досліджень (San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA)), і забезпечує оригінальність публікацій.

Політика академічної доброчесності та публікаційної етики поширюється на авторів, редакторів, рецензентів і інших учасників публікаційного процесу.

Збірник дотримується таких принципів академічної доброчесності:

• чесність і прозорість досліджень;
• достовірність наукових результатів;
• належне цитування джерел;
• недопущення плагіату, самоплагіату, фабрикації та фальсифікації даних;
• коректне визначення авторства;
• дотримання етичних норм використання штучного інтелекту.

Автори повинні гарантувати оригінальність своєї роботи та несуть за неї повну відповідальність. Якщо автори використали роботи та/або дані інших дослідників, ці дані мають супроводжуватись відповідними посиланнями на першоджерела.

Автори, подаючи статтю до Збірника, підтверджують, що:

• текст є оригінальним і не порушує авторських прав;
• усі використані джерела коректно процитовані;
• усі дані, рисунки, таблиці або зображення належать авторам або використані з дозволу осіб, яким вони належать;
• жодну частину тексту не було опубліковано раніше, за винятком препринтів, тез конференцій тощо.

Якщо автори використовують інформацію з власних попередніх робіт, вони зобов’язані чітко зазначити факт повторного використання та забезпечити суттєву наукову новизну (у разі потреби надати до редакції Збірника копії попередніх робіт).

Редколегія дотримується законодавства України у сфері підтримання академічної доброчесності (Закон України «Про освіту», стаття 42 «Академічна доброчесність»). До розгляду в Збірнику не допускають рукописи, що містять порушення академічної доброчесності.

Відповідно до п. 4 статті 42 Закону України «Про освіту» порушенням академічної доброчесності є академічний плагіат і самоплагіат.

Плагіат визначається як будь-яке представлення чужих ідей, даних, текстів, зображень або результатів дослідження як власних без належного посилання на джерело.

Форми академічного плагіату:

• Текстовий плагіат – копіювання фрагментів тексту без посилань на джерело.
• Плагіат ідей – привласнення чужих ідей, гіпотез або наукових концепцій.
• Плагіат даних – використання чужих результатів досліджень без належного цитування.
• Самоплагіат – повторне використання власних раніше опублікованих матеріалів (тексту, графіки, даних) без належного посилання на попередню публікацію.
• Мозаїчний плагіат – поєднання копійованих фрагментів з різних джерел без цитування, із незначними змінами структури або слів.
• Неавторизоване співредакторство – зазначення як співавтора особи, яка не брала участі в підготуванні рукопису.

Плагіат є серйозним порушенням етичних норм і спричиняє відмову в опублікуванні статті або її відкликання.

Для всіх статей, що подають на рецензування, рівень унікальності авторського тексту визначають за допомогою відповідного програмного забезпечення StrikePlagiarism (https://strikeplagiarism.com) або іншого програмного забезпечення з аналогічним функціоналом, що аналізує рівень унікальності статті, використання джерел інформації та частковий збіг тексту з іншими роботами.

Перевірка передбачає:

• аналіз текстових збігів;
• перевірку коректності цитувань у статті;
• пошук дублювання з попередніми роботами автора;
• аналіз таблиць, рисунків і графіків, якщо є потреба.

Редакція Збірника не застосовує фіксованого порогу подібності, а застосовує якісний аналіз, оскільки навіть незначні збіги можуть бути критичними, а високий рівень – прийнятним у методологічних розділах, якщо опис методів є загальним для такого роду досліджень і наявні коректні посилання.

Не допускають:

• прямого або прихованого запозичення без посилання;
• повторного використання власних публікацій без зазначення джерела;
• перекладу чужого тексту без посилання;
• некоректного використання ідей, ілюстрацій, таблиць.

Рецензенти повинні повідомити редакцію, якщо помітили ознаки плагіату чи надмірного дублювання.

Редактори повинні керуватися рекомендаціями COPE та забезпечувати неупереджене та конфіденційне розслідування щодо плагіату.

Порушення конфіденційності рукопису з боку рецензента (наприклад, перевірки в публічних ШІ-інструментах) не допускають.

Редакція Збірника надає авторам обґрунтоване пояснення свого рішення про відхилення статті, включно з інформацією про характер плагіату. Однак редакція не зобов’язана здійснювати детальний аналіз або обговорювати рішення про відмову в разі серйозного порушення політики академічної доброчесності.

Якщо автор не приймає зауваження та побажання рецензента, редколегія розглядає конфліктну ситуацію та приймає остаточне рішення. Якщо це рішення не задовольняє автора, він має право відмовитись від публікації свого матеріалу.

У разі встановлення порушення редакція має право:

• відмовити у публікації;
• відкликати опубліковану статтю відповідно до Поряду ретракції (редакція Збірника дотримується принципів прозорості та не приховує фактів ретракції або виправлення статей);
• повідомити установу автора;
• обмежити подальшу співпрацю.

Під час підготування рукопису авторам слід дотримуватися таких рекомендацій:

• завжди перевіряти текст на плагіат до подання (включно з власними раніше опублікованими роботами);
• робити посилання на всі використані джерела, включаючи препринти, дисертації, конференції, із зазначенням DOI джерела;
• у разі повторного використання будь-яких фрагментів тексту слід надавати належне посилання і чітко це зазначати;
• не дублювати результати або текст без належної трансформації та оновлення.

Усі процеси оцінювання, перевірки статей щодо плагіату редакція збірника здійснює конфіденційно і неупереджено, дотримуючись рекомендацій COPE і документально засвідчуючи всі рішення редколегії.

Порядок розгляду скарг щодо порушення академічної доброчесності та публікаційної етики

Пропозиції або скарги щодо порушення академічної доброчесності та публікаційної етики потрібно надсилати на електронну пошту редакції Збірника StMa@yuzhnoye.com.

Усі скарги щодо рукописів, які перебувають на розгляді, або вже опублікованих статей, розглядаються згідно з політикою видавництва, що відповідає принципам та рекомендаціям COPE.

Розслідування за скаргами розпочинається лише за наявності обґрунтованих доказів.

Якщо скарга має ознаки наклепу та не підкріплена фактами, для початку розслідування редакція надсилає запит на надання аргументованих доказів.

Під час розгляду скарг редакція Збірника гарантує реалізацію всіх процедур, спрямованих на збереження принципів академічної доброчесності, забезпечення дотримання етичних норм і захист авторських прав.

Якщо скарга стосується вже опублікованої статті та її обґрунтованість доведена, до публікації застосовують політику відкликання (ретракції) статей.