Анотація: Серед актуальних проблем у ракетно-космічній техніці, а також у сучасному машинобудуванні та в інших галузях, що потребують практичного інженерного вирішення, розглядають прогнозування та запобігання незапланованому руйнуванню силових елементів навантажених конструкцій і споруд. Прогнозування несучої здатності й остаточного ресурсу просторових конструкцій під час тривалої експлуатації в цей час ґрунтується на аналізі напружено-деформованого стану з ввикористанням показань датчиків деформації та датчиків переміщень у найбільш навантажених зонах. У такому разі як критерій гранично допустимого навантаження можна розглядати границю плинності конструкційного матеріалу або границю утоми матеріалу. Разом з тим до характерних видів потенційно небезпечного руйнування належить втрата стійкості стиснених силових елементів, використовуваних у несучих тонкостінних конструкціях. Руйнування в таких випадках відбувається раптово, з відсутністю видимих ознак зміни вихідної геометричної форми. Застосування достовірних методів діагностики та способів прогнозування гранично допустимих навантажень в умовах стиснення дозволить під час міцнісних випробувань не призводити конструкцію до руйнування. У такому разі видається можливим використовувати випробуване складання для інших цілей. У ракетно-космічній техніці для статичних випробувань на міцність використовують дорогі відсіки натурних розмірів. Тому збереження відсіків цілими вирішує важливе завдання економії фінансових витрат на виготовлення матеріальної частини. У цей час ця проблема особливо актуальна під час наземного відпрацювання зразків нової техніки.

Анотація: Подано теоретичне обґрунтування явища виникнення сил інерції під час прискореного руху матеріального тіла, тяжіння в навколоземному просторі. У наукових виданнях немає опису фізичної природи сил інерції та земного тяжіння. У розглядуваному феноменологічному підході з урахуванням властивості відбиття простору встановлено невідомий раніше взаємозумовлений інформаційно-фізичний зв’язок матеріального тіла та його механічних частинок з простором під час прискореного руху, у стані спокою у земному полі тяжіння, а також у стані невагомості. Поряд із навколишнім простором розглянуто власний, конфігураційний, простір матеріального тіла й відповідні метричні лінії простору. Уявлення про метричні лінії узгоджується з концепцією американського фізика лауреата Нобелівської премії Ф. Вільчека про існування в реальному просторі неспостережуваного метричного поля. У вирішенні поставленого завдання на прикладі балки-консолі використано математичне модельне уявлення інформаційно-відбивального процесу, у якому вперше враховано невідому раніше властивість відбиття простору. Під час прискореного руху матеріального тіла відбивається вектор прискорення dt d а     . У цьому випадку відбиття проявляється у виникненні в кожній точці конфігураційного простору розглядуваної балки вектора поляризації   ~  ~ , і його записують у знаковій формі     ~ а . Значення вектора поляризації дорівнює значенню вектора прискорення з від’ємним знаком. У результаті метричні лінії конфігураційного простору в умовах прискорення балки стають поляризованими лініями, утворюючи векторне інформаційне поле інерції. Під час взаємодії механічних частинок з інформаційним полем інерції у конфігураційному просторі виникає силове фізичне поле інерції, що забезпечує реальну силу інерції під час прискореного руху балки. (Розглядають відносно повільний рух тіл порівняно зі швидкістю світла). Згідно з викладеним нестандартним підходом природа сили земного тяжіння зумовлена поляризацією радіальних метричних ліній навколоземного простору. При цьому вектор поляризації спрямований до центру Землі й дорівнює вектору прискорення вільного падіння з тим же знаком. Під час взаємодії матеріального тіла певної маси з векторним інформаційним полем Землі виникає силове фізичне поле земної гравітації. У статті порушено фундаментальні проблеми теоретичної фізики й інших галузей природознавства. Матеріали досліджень розглянуто на предмет наукового відкриття.

Анотація: Подано експериментальне та теоретичне обґрунтування явища раптового випинання з динамічним ефектом при втраті стійкості прямолінійного стрижня з реально існуючими недосконалостями. Установлено взаємозумовлений зв’язок початкових недосконалостей і інтенсивності випинання внаслідок ефекту нульової жорсткості гранично стиснутого стрижня під час втрати стійкості у великому.