Анотація: Серед актуальних проблем у ракетно-космічній техніці, а також у сучасному машинобудуванні та в інших галузях, що потребують практичного інженерного вирішення, розглядають прогнозування та запобігання незапланованому руйнуванню силових елементів навантажених конструкцій і споруд. Прогнозування несучої здатності й остаточного ресурсу просторових конструкцій під час тривалої експлуатації в цей час ґрунтується на аналізі напружено-деформованого стану з ввикористанням показань датчиків деформації та датчиків переміщень у найбільш навантажених зонах. У такому разі як критерій гранично допустимого навантаження можна розглядати границю плинності конструкційного матеріалу або границю утоми матеріалу. Разом з тим до характерних видів потенційно небезпечного руйнування належить втрата стійкості стиснених силових елементів, використовуваних у несучих тонкостінних конструкціях. Руйнування в таких випадках відбувається раптово, з відсутністю видимих ознак зміни вихідної геометричної форми. Застосування достовірних методів діагностики та способів прогнозування гранично допустимих навантажень в умовах стиснення дозволить під час міцнісних випробувань не призводити конструкцію до руйнування. У такому разі видається можливим використовувати випробуване складання для інших цілей. У ракетно-космічній техніці для статичних випробувань на міцність використовують дорогі відсіки натурних розмірів. Тому збереження відсіків цілими вирішує важливе завдання економії фінансових витрат на виготовлення матеріальної частини. У цей час ця проблема особливо актуальна під час наземного відпрацювання зразків нової техніки.

Анотація: Подано експериментальне та теоретичне обґрунтування явища раптового випинання з динамічним ефектом при втраті стійкості прямолінійного стрижня з реально існуючими недосконалостями. Установлено взаємозумовлений зв’язок початкових недосконалостей і інтенсивності випинання внаслідок ефекту нульової жорсткості гранично стиснутого стрижня під час втрати стійкості у великому.